Володимир КУПЧИК

Невелике місто – районний центр за 40 км від Львова. Кам’янка-Бузька до 1944 року називалася Кам’янкою-Струмиловою на честь Юрія Струмила

У середині XIVст., коли Кам’янка (тоді Димошин), як і інші міста Галицько -Волинського князівства, увійшла до складу Польського королівства, вона вже була укріпленим поселенням, обнесеним кам’яними стінами та оточеним ровами з водою (перша згадка про місто датується 1405 роком). У 40-х роках поселення вже називалось Кам’янкою, а 1448 року отримало статус вільного міста (магдебурзьке право - лише у 1471р.). Одночасно з розширенням міських оборонних споруд тодішній староста Юрій Струмило (місто називатиметься на його честь Кам’янкою-Струмиловою у 1485-1944рр.) споруджує на місці старого двору замок і каплицю при ньому. Він же у 70х роках XVст. заснував тут римсько-католицьку парафію та дерев’яний костел Святого Духа. Цю святиню, як і все місто, довелось відновлювати після татарського сплюндрування на початку XVIст.

Мало яке провінційне містечко України може похвалитись такою ефектною спорудою, як костьол Успіння Богородиці у Кам'янці-Бузькій (хоча коли споруду будували це місто називалось Кам'янкою-Струмиловою). Неоготичний храм захоплює з першого погляду своєю величністю і розмірами. Його височезну вежу зараз видно звідусіль, але ще на початку 80-х років ХХ століття костьол перебував у жахливому стані й виконував функцію складу паливно-мастильних матеріалів.

Мандрувати Кам'янеччиною (Бузькою чи Струмиловою) можна вже за кілька кілометрів на північний схід від Львова. Вірніше від АС-2 на Підзамче (на розі вулиць Богдана Хмельницького та В'ячеслава Липинського), де щокілька хвилин відходить маршрутка. Можна і залізницею, але це довше.

Опис геральдичних символів міста

Кам'янка-Бузька - колиска Українського театру

Короткий історичний нарис про наше місто